пятница, 23 октября 2015 г.
Волонтерство та Україна
Волонтéр (фр. volontaire (доброволець) → лат. voluntarius → лат. voluntas (вільне волевиявлення) → лат. volō (бажання, намір)) — добровільний помічник. Це люди, які цілком безкоштовно займаються громадською діяльністю, працюють у сиротинцях,притулках для неповнолітніх, школах-інтернатах, будинках престарілих тощо.
Історія
Існує припущення, що волонтерство як суспільний рух виникло на Заході, а першими волонтерами були самаритяни, які почали надавати допомогу усім, хто її потребував. Більш впевнено можна говорити про виникнення феномену волонтерства вже з середини XIX століття. 1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Жан Анрі Дюнан, відомий французький письменник-журналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створенняЧервоного Хреста — організації, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, сформульованими Анрі Дюраном, керуються і досі волонтерські організації усього світу.
Деякі дослідники виділяють ХХ століття як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінченняпершої світової війни з'явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме у цей час були створені перші волонтерські організації. На сьогодні засновано Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби(CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою у Парижі.
В Україні
В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Настали нові часи і по-іншому стали називати таких людей — волонтери.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)